10.08.2020 року
Робота над проєктом Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021-2025 роки триває. У п’ятницю, 7 серпня, відбулося засідання робочої підгрупи з питань створення сприятливих умов для міжсекторальної співпраці.
У засіданні взяли участь представники Секретаріату Кабінету Міністрів та організацій громадянського суспільства країни. Напередодні учасники робочої підгрупи мали можливість внести свої пропозиції до проєкту тексту відповідного розділу Нацстратегії. І саме ці пропозиції та пов'язані з ними питання обговорювали та аналізували на засіданні у п'ятницю. Серед тем, які піднімали цього дня - оренда майна, волонтерство, робота Координаційної ради при Президентові і не лише.
“Роботу Координаційної ради сприяння розвитку громадянського суспільства, яка сьогодні діє при Президентові України, необхідно перезапустити в оновленому складі на базі Кабміну. І регулярно проводити її засідання, у тому числі в онлайн форматі. Адже Координаційна рада при Президентові не збиралася вже понад три роки”, - пояснює Оксана Мізік, менеджерка проєктів УНЦПД, яка також входить до підгрупи з розробки нової Нацстратегії.
За словами Оксани Мізік, учасники засідання запропонували виносити на засідання Координаційної ради проєкти актів Кабміну та центральних органів виконавчої влади, а також пропозиції ОГС, які стосуються розвитку громадянського суспільства. І, водночас, обов’язково оприлюднювати рішення, протоколи та інші матеріали Координаційної ради.
“Такий крок зробить Координаційну раду потужною платформою для вирішення стратегічних завдань сприяння розвитку громадянського суспільства, інструментом ефективної комунікації та взаємодії між владою, громсектором, бізнесом та громадянами”, - вважає представниця УНЦПД.
Учасники засідання говорили також про необхідність активніше знайомити українців із діяльністю та роллю організацій громадянського суспільства. Зокрема, збільшуючи кількість інформаційних кампаній та просвітницьких заходів, які допоможуть громадянам краще зрозуміти місце та значення ОГС у побудові демократичної країни. У світлі останніх подій, зокрема у контексті постійних законодавчих атак та спроб дискредитувати представників “третього сектору”, це завдання має особливу стратегічну роль.
Більше державної підтримки потребує також волонтерство в Україні.
“Влада має сприяти поширенню волонтерства, навчати волонтерству, популяризувати його. Водночас, не створюючи законодавчих перепон для його розвитку. На жаль, ця сфера поки що живе і розвивається в нашій країні скоріше всупереч, ніж завдяки. Цю ситуацію потрібно змінювати і нова Нацстратегія може стати хороши фундаментом для цього процесу”, - пояснює Оксана Мізік.
Ще одне болюче питання, яке обговорювали на засіданні - проблема з орендою державного та комунального майна неприбутковими та благодійними організаціями. Учасники погодились, що варто підвищувати обізнаність ОГС щодо оренди державного і комунального майна. Адже непоодинокі випадки, коли організації громадянського суспільства стикаються з труднощами у цьому питанні, та й коштів на оренду нерухомого майна за ринковими цінами в ОГС не передбачено. А вони є непосильним фінансовим тягарем для більшості неприбуткових організацій. Відтак учасники погодились, що відповідний пункт обов’язково увійде до тексту нової Нацстратегії.
Звернули увагу також на необхідність залучати представників ОГС до роботи у напрямку Угоди про асоціацію України та ЄС. Зокрема, над реалізацією її положень, розробкою нових пропозицій та подальшим моніторингом того, наскільки ефективно документ імплементують у нашій країні. На думку учасників засідання аналітичні центри, які нині працюють в Україні, можуть стати ефективними учасниками цього процесу поруч із державними органами влади та готувати якісні аналітичні матеріали на замовлення влади. Також варто долучати ОГС до процесів міжнародного розвитку та виконання проєктів міжнародної технічної допомоги.
Нагадаємо, робота над проєктом тексту Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021-2025 рр. наразі триває. Після напрацювання тексту до його обговорення та доопрацювання залучатимуть максимально широке коло представників організацій громадянського суспільства для подальшої спільної роботи над документом.