Український незалежний центр політичних досліджень працює над дослідженням теми соціальних послуг з метою удосконалення процедури замовлення/надання цих послуг в Україні. 

У зв’язку з цим, вкрай важливо почути організації громадянського суспільства, які працюють з наданням соціальних послуг або знають про них у своєму місті.

Просимо приєднатися до опитування та відповісти декілька запитань до 15 листопада. Пройти опитування – 10 хвилин вашого часу!

Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД) за підтримки програми MATRA Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів проводить проєкт "Оцінка парламентських виборів крізь призму прав людини".

Наша мета - привернути увагу громадськості до прав людини як знаменника всіх суспільних процесів. Для досягнення амбітної мети в межах проєкту заплановано організувати мережу однодумців, які б діяли спільно і просували тему прав людини, рівності, різноманіття для широкої громадськості. Учасники мережі - активні молоді люди-представники різних громадських організацій, що відстоюють права ключових груп (ВПО, меншини, люди з інвалідністю, ЛГБТ, молоді жінки та ін.) та/або самі входять до їх числа.

Окрім того, для нетворкінгу та з просвітницькими цілями УНЦПД проводить інтенсивний дводенний табір. Його головний меседж - качаємо права. За два дні учасниці та учасники з різних куточків України та з різним бекграундом мають познайомитися, потоваришувати та спільно спробувати створити адвокаційну кампанію, таким чином посилити свої знання у сфері прав людини.

Напрацьовані матеріали експерти УНЦПД можуть використати для майбутньої співпраці з владою - з новообраним парламентом та урядом.

Щоб вирішити конфлікт, необхідно вести діалог: багато говорити і слухати, при цьому розуміти власні принципові позиції, знати, на які поступки можна йти, а які - призведуть до фатальних наслідків.

Український незалежний центр політичних досліджень спільно з Crisis Management Initiative (CMI) реалізує проєкт "Національна платформа “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію”".

Що це та для чого?https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tec/1/16/2049.png");">⁉

Ініціатива реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу у межах проєкту “Побудова стійкості до конфлікту шляхом діалогу”.

Ми хочемо говорити про можливості, а не про обмеження.

Найближчим часом в Україні планують:

• hповністю відмовитися від реєстрації місця проживання особи
  https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tac/1/16/1f4cc.png");">📌скасувати отримання довідки про склад сім’ї
  https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tac/1/16/1f4cc.png");">📌запустити автоматичні послуги без чиновників
  https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/tac/1/16/1f4cc.png");">📌прискорити роботу ЦНАПів за рахунок автоматизації процесів та подальшої трансформації у фронт-офіс електронних послуг.

• І поки ви сумніваєтесь, чи реально втілити все перераховане, експерти УНЦПД спільно з колегами вже працюють над створенням Білої Книги для Уряду України з пропозиціями щодо "реформи прописки" за секторами.

  Якщо маєте власні пропозиції, обов'язково напишіть! Бо зміни де? Зміни тут.

•  

Мета проекту

Метою проекту є визначення позицій суспільних верств для налагодження суспільно-політичного міжрегіонального діалогу, визначення шляхів політики деокупації Криму.
Цілями проекту є:
• Розробка рекомендацій до державної політики деокупації Криму в сфері освіти, культурної спадщини, інформаційної політики, соціально-економічної ситуації. Пропозиції увійдуть до стратегічних напрямів політики деокупації Криму.
• Сприяння наданню інформації про шляхи деокупації Криму на тимчасово окупованій території, підтримка дискусії стосовно майбутнього Кримського півострова в суспільному середовищі шляхом консультацій, дискусій, співпраці зі ЗМІ.
• Оцінка процесу реалізації рішень політики з питань “політики ідентичності”, аналіз суспільної думки стосовно ставлення до конфлікту, соціокультурних питань, прав людини в умовах конфлікту, сценаріїв розвитку ситуації на Донбасі.
• Надання громадським активістам інструментів політичного аналізу стосовно демократії участі як частини конфліктної превенції, формування діалогу в розділених громадах.

У рамках проекту буде підготовлений аналітичний звіт «Дискурс ідентичності та прав людини в період конфлікту», в якому буде проаналізоване ставлення різних соціальних груп до можливих сценаріїв вирішення конфлікту на Донбасі.
Важливим результатом реалізації проекту стане Зелена Книга з питань політики деокупації АР Крим. Її матеріали будуть представлені в Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України із залученням представників апарату РНБО та Адміністрації Президента.

Тривалість проекту

01 травня 2017 – 30 квітня 2018

Донор

NED (National Endowment for Democracy)

Діяльність за проектом

Проведення фокус-груп «Оцінка стану розвитку соціокультурної сфери суспільства: виклики, пропозиції, можливості» у Києві (16.06.2017), Тернополі (21.06.2017), Дніпрі (27.06.2017).

Участь керівника проекту Ю.Тищенко в публічному обговоренні в Запоріжжі "Шляхи та умови реінтеграції: виклики і можливості" (30.07.2017)

Участь Ю.Тищенко разом з головою Меджлісу кримськотатарського народу Р.Чубаровим та заступником міністра інформаційної політики Е.Джеппар у прес-конференції до Міжнародного дня корінних народів світу, що відзначається 9 серпня (09.08.2017)

Проведення моніторингу заходів та рішень органів влади у формуванні політики ідентичності за липень-серпень 2017 р. Моніторинг здійснив експерт проекту Т.Самчук.

Моніторинг заходів та рішень органів влади у формуванні політики ідентичності за вересень 2017 р.

Підготовка та публікація на сайті УНЦПД аналітичного дослідження ігора Немчинова "Що значать "вибори" президента Путіна для України?" (26.10.2107)

Моніторинг заходів та рішень органів влади у формуванні політики ідентичності за жовтень 2017 р.

Підготовка та публікація на сайті УНЦПД аналітичного дослідження "Операція "Реінтеграція" (автори - Андрій Дуда та Світлана Горобчишина), присвяченого ухваленню ВР Закону "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганські областях" (26.10.2017).

Підготовка та публікація дослідження експерта проекту Т.Самчука "Жовтнева революція та боротьба за історичну пам'ять. До 100-річчя подій 1917 року" (01.11.2017)

Презентація лослідження "Що єднає українське суспільствосьогодні?" (Київ, 24.11.2017)

Моніторинг заходів та рішень органів влади у формуванні політики ідентичності за листопад 2017 р.

Участь керівника проекту Ю.Тищенко в громадському марафоні у Житомирі на тему "Безпечна реінтеграція Донбасу:людський вимір" (18.12.2017)

Проведення експертом проекту Тарасом Самчуком моніторингу політики ідентичностей за грудень-2017

Участь Юлії Тищенко в громадському обговоренні на тему "Безпечний мир для України: людський вимір", що відбувся у Чернігові (30.01.2018)

Участь Ю.Тищенко в круглому столі "Миротворча місія ООН: можливості та ризики для безпечного миру" (13.02.2018)

Публікація проведеного експертом проекту Т.Самчуком  моніторингу політики ідентичностей за лютий-2018 (05.03.2018)

Участь Ю.Тищенко в прес-конференції "Демократія та тоталітаризм. Парадигма боротьби в умовах окупації" (Укрінформ, 16.03.2018)

Участь Ю.Тищенко в політичному ток-шоу "Свобода слова" на ICTV (19.03.2018)

Публікація провденого експертом Т.Самчуком моніторингу політики ідентичності за березень-2018 (5.04.2018)

Участь Ю.Тищенко в презентації урядового Плану заходів щодо Криму, в розробці якого експерт УНЦПД брала безпосередню участь (26.04.2018)

Презентація видання, підготовленого в рамках проекту, -"Зелена книга. Політика щодо Криму" в інформагенції "Укрінформ" (23.05.2018).

Публікації, виступи в медіа

Участь керівника проекту, експертки УНЦПД Ю.Тищенко у політичному ток-шоу "Свобода слова" на телеканалі ICTV, присвяченому питанням деокупації Криму (26.06.2017)

Участь Ю.Тищенко в програмі "Тема дня" на телеканалі UA-Крим, присвяченій перспективам створення кримськотатарської національно-територіальної автономії в Криму (28.06.2017)

Ю.Тищенко коментує сайту "Слово і діло" намір РНБО України запровадити біометричний контроль на кордоні з РФ (11.07.2017)

Ю.Тищенко в ефірі ТРК "Київ" коментує заяви РФ щодо створення "Малоросії" та оцінює наслідки телефонних перемовин у Нормандському форматі (24.07.2017)

Аналітичне дослідження, здійснене  експертом проекту В.Мартинюком, "Україна стає невід"ємним елементом поясу безпеки: від гібридних загроз до співпраці у безпековій сфері" (вересень 2017)

Експерт проекту Ю.Каздобіна в ефірі радіо "Хаят" висвітлила теми інформаційної та комунікативної стратегії щодо громадян України, які лишилися в тимчасово окупованому Криму (25.09.2017)

Стаття Т.Самчука "Забуттю підлягає. Як "Великий жовтень" став малим" ("Новинарня", 6.11.2017)

Інтерв"ю з керівником проекту Ю.Тищенко на радіо "Хаят", присвячене проблемам із внесенням змін до статті Х конституції України.

Інтерв"ю з Ю.Тищенко на "5 каналі", присвячене перспективам наступного обміну заручниками між Україною та ОРДЛО (11.01.2018).

Публікація статті Т.Самчука "Історичний наратив для окупованого півосторова: зміни у підходах до викладання історії у Криму" (06.03.2018)

Коментар Ю.Тищенко щодо нелегітимності виборів Путіна в Криму ("Україна молода", 22.02.2018)

Інформаційний звіт інформагенції "Укрінформ" про презентацію урядового Палну заходів щодо Криму, в якому взяла участь одна з розробників цього документу Юлія Тищенко (26.04.2018)

Ю.Тищенко у підсумковій програмі ТСН-Тиждень на каналі "1+1" коментує відкриття Росією мосту, що поєднує україснький Крим та російську Тамань (20.05.2018).

Мета

Підтримка уряду в наданні послуг мешканцям Криму (як ВПО, так і особам, які проживають на окупованій території) шляхом розробки чітких методичних вказівок для державних службовців, які працюють у сфері громадських послуг. Проектом передбачено надання посадовим особам відповідної інформації щодо законодавства в галузі прав людини, підвищення потенціалу уряду при реалізації низки законодавчих та інших правових актів, пов'язаних з ВПО і жителями окупованих територій, у сфері освіти, соціальної політики, порядку видачі документів тощо завдяки проведенню дискусій із зазначеної тематики в форматі круглих столів.

Тривалість проекту

15 травня 2017 р.- 15 березня 2018 р.

Донор

Посольство Великої Британії в Україні

Діяльність у рамках проекту

Проведення в Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та ВПО робочої зустрічі експертів УНЦПД зі співробітниками Управління з питань Автономної Республіки Крим та м.Севастополя (23.07.2017)

Участь експерта УНЦПД Ю.Тищенко в публічному обговоренні в Харкові "Шляхи та умови реінтеграції" (30.06.2017)

Зініційований УНЦПД спільний проект з інтернет-телебаченням UkrLifeTV - дводенинй марафон "Крим. Реінтеграція та деокупація" за участі 15 спікерів: експертів, урядовців, радників мінстрів, правозахисників (20-21 лютого 2018).

Презентація посібника для співробітників оргнаів державної влади та експертів "Політика щодо криму. Рекомендації" у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та ВПО (14.03.2018)

Оприлюднення електронної версії видання "Політика щодо Криму. Рекомендації" на сайті УНЦПД (14.03.2018)

Презентація посібника "Політика щодо Криму. Рекомендації" для журналістів та експертів в інформаційній агенції "Укрінформ" (15.03.2018)

Публікації, виступи в медіа

Участь керівника проекту, експертки УНЦПД Ю.Тищенко у політичному ток-шоу "Свобода слова" на телеканалі ICTV, присвяченому питанням деокупації Криму (26.06.2017)

Блог експерта проекту Андрія Дуди на сайті Lb.ua, присвячений обговоренню перед другим читання у ВР т.зв."закону про деокупацію" (10.11.2017)

Виступ Ю.Тищенко в ефірі UKRLIFETV, присвячений законодавчо не вирішеній проблемі корінних народів Криму, а також ВПО (15.12.2017)

Коментар Ю.Тищенко "Голосу Америки" для статті "Україна готова пред'явити Росії претензії щодо Криму в міжнародному кримінальному суді" (12.12.2017)

Інтерв"ю аналітика проекту Ю.Каздобіної на радіо "Крим. Реалії", присвчене складнощам розробки стратегії інформаційної реінтеграції Криму (10.01.2018)

Інтерв"ю керівника проекту Ю.Тищенко на радіо "Хаят" щодо перспектив внесення змін до "кримської" статті Х Конституції України (10.01.2018)

Виступ Ю.Тищенко в телемарафоні "Крим. Реінтегарція та деокупація" (20.02.2018)

Виступ експерта проекту А.Дуди під час телемарафону "Крим. Реінтеграція та деокупація" (20.02.2018)

Стаття на сайті "Новинарня" за підсумками презентації видання "Політика щодо Криму. Рекомендації" (17.03.2018)

Звіт на сайті "Укрінформу" з відеотрансляцією презентації видання "Політика щодо Криму. Рекомендації" (15.03.2018)

 Участь Ю.Тищенко в політичному ток-шоу "Свобода слова" на ICTV (19.03.2018)

1 березня 2017 р. розпочалася реалізація проекту «Громадська підтримка реформування законодавства для парламентських виборів». Проект реалізується УНЦПД за підтримки ГО «Центр демократії та верховенства права» в рамках проекту «Посилення коаліції РПР», фінансованого Європейською Комісією.

Мета проекту

Забезпечення суспільної комунікації щодо цілей виборчої реформи і громадський супровід процесу розгляду проектів законів «Про вибори народних депутатів України» (реєстраційні №№1068 (Ю. Мірошниченко), альтернативні 1068-1 (Ю. Тимошенко) і 1068-2 від 11 грудня 2014 року (Н. Агафонова, В. Чумак, Н. Новак, П. Різаненко, Л. Ємець). Завданням проекту є надання суспільству незаангажованої інформації щодо суті проектів законів.

Проект передбачає інформаційну кампанію із залученням ЗМІ, використанням соціальних медіа та інтерактивним обговоренням для привернення уваги до важливості вдосконалення виборчої системи, здійснення експертизи наявних і потенційних проектів законів, розробку пропозицій до другого читання в разі ухвалення релевантного до цілей проекту законопроекту.

Реалізація проекту має забезпечити активізацію суспільної уваги до потреби вдосконалення виборчої системи, яка створить умови для відбору громадянами України кандидатів у депутати, посилить партійну відповідальність за кандидатів, дозволить обрати повний конституційний склад парламенту.

Тривалість 

1 березня 2017 р. – 30 вересня 2017 р.

Партнери проекту

Проект реалізується УНЦПД за підтримки ГО «Центр демократії та верховенства права» в рамках проекту «Посилення коаліції РПР», фінансованого Європейською Комісією.

Діяльність у рамках проекту

Проведення стратегічно сесії експертів та комунікаційників організацій-учасників коаліції (28.04.2017)

Організація дипломатичного сніданку, присвяченого стану реформи виборчого законодавства (13.06.2017)

Розробка бренду «Відкриті» та започаткування сторінок проекту у соціальних мережах (Фейсбук та Твіттер) (червень-2017)

Заява 8 громадських організацій щодо потреби  «перезавантаження» ЦВК до кінця нинішньої сесії Верховної Ради (20.06.2017)

Звернення до голови ВР А.Парубія з вимогою поновити діяльність Групи з розробки законодавства у сфері виборів (27.06.2017)

Підготовка та публікація брошури "Правила та практика голосування за відкритими списками" (30.06.2017)

Дослідження "Аналіз законопроектів у сфері парламентських виборів" у якому проаналізовано подані до Верховної Ради законопроекти у сфері виборів.Підготовлено головним експертом Групи з реформування виборчого законодавства РПР Євгеном Радченком ("Інтерньюз-Україна") (05.07.2017).

Підготовлено FAQ "Відкриті відповіді про "відкриті списки" (листопад 2017 р.)

Підготовлено інфографіку "5 питань про "відкриті списки"

Звернення УНЦПД до голів партій та голів парламентських фракцій з метою з"ясувати позицію представлених у ВР партій щодо їх готовності підтримати зміни виборчого законодавства.

Проведення тренінгу для журналістів та громадських активістів з усієї України «Відкрито про виборчу реформу» (8-9.07.2017)

Проведення прес-конференції, під час якої аналітик УНЦПД С.Конончук проаналізувала можливість розгляду парламентом законопроектів у сфері виборчого законодавства (4.09.2017)

Зустріч з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм Групи РПР з реформування виборчого законодавства (13.09.2017)

Переклад на українську мову та оприлюднення доповіді Венеційської комісії "Пропорційні виборчі системи: розподіл мандатів усередині партійних списків" (10.09.2017)

Організація неформальної прес-зустрічі з журналістами провідних видань для просування ініціатив у рамках проекту (30.10.2017)

Організація прес-конференції "Чи стане зміна правил для парламентських виборів політичним пріоритетом?" (1.11.2017)

Публікації у рамках проекту

Стаття Ігора Коліушко та Юлії Кириченко (Центр політико-правових реформ) у тижневику «Дзеркало тижня» «Українське суспільство потребує нової виборчої системи» (20.05.2017)

Публікація аналітичного дослідження Світлани Конончук та Дарини Степанюк «Відкриті виборчі списки для розвитку партійної політики» (26.06.2017)

Участь Ю.Тищенко в політичному ток-шоу "Час.Підсумки дня" на "5 каналі", в якому експерт УНЦПД порушила питання про потребу ухвалення парламентом законопроекту для голосування за відкритими списками (22.06.2017)

Стаття Ю.Тищенко в газеті "День" "Чи стануть відкриті списки частиною українських демократичних реформ?" (12.09.2017)

Стаття Є.Радченка на сайті "Українська правда" "Коаліційні обіцянки, або Чому Україні вкрай потрібна виборча реформа?" (14.09.2017)

Стаття Ю.Тищенко на сайті ZIK "Дієвий парламентаризм починається зі справедливих виборів" (03.10.2017)

Стаття Є.Радченка в газеті "Україна молода" "Боротьба за відкриті списки" (04.10.2017)

Стаття О.Айвазовської "Природний відбір" на сайті LB.ua (04.10.2017)

Стаття Ю.Тищенко "Виборча реформа, в якій не знайшлося місця національним меншинам" ("Главком", 13.10.2017)

Стаття О.Бурмагіна "Коли інформація має значення, а голос ходить за кандидатом" ("Новинарня", 15.10.2107)

Виступ С.Конончук в ефірі Радіо Свобода (19.10.2017)

 

Мета проекту

20 березня 2017 р. Український незалежний центр політичних досліджень розпочав роботу над проектом “Розробка та адвокація державної інформаційної стратегії щодо окупованого Кримського півострова”.  
На меті - розробка та адвокація проекту державної Стратегії інформаційної реінтеграції Криму. Робота над проектом відбуватиметься у співпраці з Міністерством інформаційної політики та з залученням широкого кола фахівців. Робоча група з 8 експертів працюватиме над стратегією, спираючись на фокус-групові дослідження, персональні напівструктуровані інтерв’ю, моніторинг ЗМІ, моніторинг рішень органів державної влади, опитування громадської думки та аналіз наукових розвідок.
Готовий документ міститиме: 1) загальні положення, які будуть описувати проблему, аналізувати поточний стан на основі результатів соціологічних досліджень та наявних аналітичних матеріалів, мету написання стратегії; 2) аналіз загроз у реалізації інформаційної політики; 3) цілі та етапи реалізації; 4) напрями реалізації; 5) механізми забезпечення реалізації стратегії.

Тривалість проекту

20.03.2017 — 20.07.2017

Донор

Міжнародний фонд “Відродження”

Мета проекту

Сприяння підвищенню поінформованості громадськості про політичні реформи та розширення доступу до об'єктивної інформації про діяльність та рішення державних і політичних діячів України.

УНЦПД продовжуватиме сприяти суспільній дискусії на теми демократії в Україні. З метою підтримки конституційної реформи і відповідних трансформаційних процесів УЦНПД організує ряд заходів, спрямованих на аналіз стану демократії в Україні. Заходи включатимуть в себе тренінги, зустрічі, опитування, фокус-групи і дискусії для здійснення діалогу щодо реформи і національної єдності. УЦНПД також проводитиме поглиблені дослідження щодо Криму, політичних партій і етики в представницькій політиці.
УЦНПД продовжуватиме відстежувати і аналізувати питання, що впливають на політичну стабільність у країні. Будуть досліджені дві теми - статус Криму в контексті конституційної реформи, а також етичні принципи парламентаризму і державної служби. В результаті будуть сформульовані рекомендації для Конституційної Комісії.

Тривалість проекту: 01 травня 2016 р. - 30 квітня 2017 р.

Донор: NED (National Endowment for Democracy)

Заходи в рамках проекту

Круглі столи та прес-конференції

Прес-конференція «Кримськотатарська автономія: право на самовизначення чи шлях до федералізації?» (4.07.2016)

Прес-конференція «Геноцид кримських татар: історичні паралелі» (16.05.2016)

Прес-конференція "Вибори до Держдуми РФ: випроубвання на анексію Криму?" (19.09.2016)
Прес-конференція "Українська політична турбулентність" (21.02.2017)

Участь у розробці Плану заходів державної політики щодо Криму (березень 2017)

Тренінги

"Школа діалогу та комунікації" (листопад 2016)

Публікації

"Анексія -депоратція - анексія"

"Заборона Меджлісу - екстремістські джокери Росії"

"Анексія Криму: спогади та свідчення". Телемарафон

Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД) у партнерстві із Спілкою Робітничих Самаритян (ASB) та за підтримки Європейського Союзу реалізовує проект “Посилення спроможності неурядових громадських організацій України та Грузії до участі в діалозі щодо надання соціальних послуг” 

Яка наша мета?  

Ми працюємо заради створення практики якісного партнерства між органами влади, органами місцевого самоврядування та неурядовими сервісними організаціями, які надають соціальні послуги.

Для кого ми працюємо?

Ми співпрацюємо із громадськими та благодійними організаціями, які мають на меті надання соціальних послуг  особам з особливими потребами, людям похилого віку та внутрішньо-переміщеним особам. 

Де ми реалізовуємо нашу діяльність? 

Проект реалізовується в Україні та Грузії паралельно.

Цільові регіони проекту в Україні: Київська, Чернігівська, Черкаська, Запорізька, Дніпропетровська та Львівська області. 

Команда проекту 

Керівник проекту - Олександра Брашовецька  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Асистент проекту - Сердюк Ксенія  - Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.,тел. +38063 361 19 00

 

За детальною інформацією
щодо реалізації проекту в Україні,
будь ласка звертайтесь за телефоном:
+38(044) 599 42 51
або за електронною адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

"Формування сприятливих умов діяльності для громадянського суспільства України"

Команда проекту USAID «Громадяни в дії» займається покращенням законодавства для громадянського суспільства України, а також навчанням чиновників, політиків та громадських активістів.

Термін реалізації проекту: 11 липня 2014 року – 10 липня 2019 року. 

Більше інформації на порталі "Довідник громадського активіста"

Управління міжетнічними відносинами в Криму через підвищення потенціалу прокуратури у протидії проявам нетерпимості в суспільстві (листопад-грудень 2011 р.)

Проект «Управління міжетнічними відносинами в Криму через підвищення потенціалу прокуратури у протидії проявам нетерпимості в суспільстві» реалізовувався Українським незалежним центром політичних досліджень (м. Київ) та Інформаційно-дослідницьким центром «Інтеграція та розвиток» (м. Сімферополь) за підтримки Верховного Комісара ОБСЄ у справах національних меншин у листопаді-грудні 2011 року. 

Головна ціль проекту: підвищити потенціал Прокуратури Автономної Республіки Крим у протидії проявам нетерпимості в суспільстві та раннього попередження конфліктних ситуацій.

Цільова аудиторія: Державні службовці Департаменту надзору за дотримання законодавства в сфері міжетнічних відносин Прокуратури АРК, кримських регіональних і міських прокуратур; представники місцевого самоврядування, локальних громад.

Результати проекту:

– Проведення експертних зустрічей з питань обміну досвідом з працівниками прокуратури в сфері попередження і реагування на прояви нетерпимості.

Експертна зустріч "Активізація громадянського суспільства щодо виявлення та реагування на інциденти, мотивовані упередженнями" / 18 листопада 2011 року, м. Сімферополь

Експертна зустріч "Протидія проявам нетерпимості в суспільстві: реагування та координація" / 2 грудня 2011 року, м. Сімферополь

– Підготовка і публікація методичних рекомендацій з описом випадків застосування норм діючого законодавства відносно проявів нетерпимості в Україні (Криму), а також прикладів із практики інших країн регіону ОБСЄ.

Методичні рекомендації з протидії проявам нетерпимості (ксенофобії) для прокурорів та слідчих прокуратури, представників силових структур, неурядових організацій (2011 р.). Укладачі: Юлія Тищенко, Олег Смірнов, Ігор Осика, Олексій Морозл
– Проведення тренінгу для представників місцевих прокуратур з метою підвищення навичок і знань в сфері розпізнання і реагування на прояви ненависті, дискримінації та ксенофобії.
Тренінг "Особливості роботи органів прокуратури у поліетнічних суспільствах. Комплексні питання управління міжетнічними взаєминами в АР Крим" / Автономна Республіка Крим, м. Алушта, 9-11 грудня 2011 року
– Проведення підсумкового круглого столу за участі представників органів влади, присвяченого представленню результатів проекту та обговоренню практичних інструментів подолання ксенофобії.

Круглий стіл "Процеси координації діяльності правоохоронних органів, виконавчої влади, самоврядування та організацій громадянського суспільства щодо протидії проявам нетерпимості в українському суспільстві" / 22 грудня 2011 року, м. Сімферополь

Див. інтерв'ю тут

16% вииборців готові продати свій голос за «гречку». Причому кількість охочих з року в рік зростає. Чому українці так низько цінують свої громадянські свободи і що з цим робити? (рос.)

Когда-то в Украине кандидат вполне мог пройти в Верховную Раду без больших финансовых затрат, опираясь исключительно на свою харизму, идейные убеждения и удачно выстроенную агитационную кампанию. В кризисном 1994 году, когда в стране галопировала инфляция, а средняя зарплата едва дотягивала до $15 в месяц, избирателю даже такая мысль в голову не приходила — продать свой голос. Хотя бы потому, что никто ему этого не предлагал.

С начала же нынешней избирательной кампании полиция зафиксировала уже более 260 сообщений о правонарушениях, связанных с выборами. По одному из них информация внесена в Единый реестр досудебных расследований по 160 статье Уголовного кодекса, предполагающей ответственность за подкуп избирателей. Судя по всему, это только начало.

Пирамида Шуфрича

"На всю свою кампанию в 1994 году я истратил $400 — фактически все запасы семьи", — вспоминает правозащитник Владимир Чемерис, один из лидеров студенческого движения 1989–1990 годов. Тогда в Верховную Раду ІІ созыва он прошел по одному из округов Львова. Чемерису помогали львовские друзья — участники студенческих забастовок и Революции на граните: рисовали гуашью плакаты, клеили на столбах листовки, агитировали по принципу "от дверей до дверей", проводили встречи с избирателями у церкви и даже на базаре.
Все это происходило, когда в Украине политика еще не превратилась в профессию и не стала разновидностью бизнеса. "В парламенте нашего созыва практически не было богатеньких Буратино. В то время они еще не сориентировались, что можно инвестировать в депутатство для получения прибыли", — делится соображениями Чемерис. Первые случаи подкупа избирателей, считает он, зафиксированы в 1996 году, когда на довыборы в парламент по десяткам мажоритарных округов пошли бизнесмены и банкиры. "Так начиналась политическая карьера малоизвестной на то время представительницы ЕЭСУ Юлии Тимошенко. В 1996-м она сумела понравиться избирателям, массово газифицируя села в своем округе", — вспоминает политик.
Политические старожилы утверждают, что романтический период украинской политики закончился к 2000 году, когда подкуп избирателей перестал быть точечным и масштабировался до размеров всей страны.
"Первые массовые "сетки" применили в 201-м округе Черкасской области на довыборах в ВР летом 2002 года", — рассказывает Фокусу Игорь Попов, народный депутат, долгое время возглавлявший Комитет избирателей Украины (КИУ). Тогда электоральные состязания в этом округе неожиданно для конкурентов выиграл член СДПУ(о) Нестор Шуфрич, который не вел активную агитацию в местных СМИ и практически не тратился на билборды.
Кампания Шуфрича была построена на организации пирамиды по принципу многоуровневого маркетинга. Наблюдатели КИУ тогда зафиксировали, что избиратели получали, по разным данным, от 20 до 50 грн. По тогдашнему курсу это было около $5–12. Прокуратура Черкасской области возбудила уголовное дело по фактам подкупа избирателей, а Юрий Луценко, возглавивший в 2005 году Министерство внутренних дел, пообещал быстрое расследование этого дела и сообщил, что в ходе следствия "опросили более 1,5 тыс. человек, которые брали или которым обещали деньги за голосование в пользу Шуфрича". Но до суда дело так и не дошло.

"Бабушки" Черновецкого

Если в 2000-х годах недобросовестные кандидаты пытались снискать расположение избирателей, раздавая продуктовые наборы, то десятилетие спустя технология изменилась. Более распространенными стали адресные подарки, строительство детских площадок, ремонт подъездов в многоквартирных домах. В истории зафиксировано немало связанных с этим курьезных примеров. Так, в 2014 году харьковским пенсионерам якобы от имени кандидата в депутаты ВР раздавали сертификаты на бесплатное место на кладбище. А в селе Володькова Дивыця на Черниговщине кандидат в депутаты от "Народного фронта" Александр Кодола накануне выборов установил детскую площадку. Однако та простояла недолго. После того как Кодола проиграл выборы, он поспешно демонтировал площадку и вывез ее в неизвестном направлении.
Почти два десятилетия алчущие власти щедро засевали электоральные поля сахаром, рисом, лекарствами, конфетами, банками сгущенки и даже велосипедами. Да-да, почтальоны города Лебедин, что на Сумщине, в 2015 году получили в подарок от депутата от "Батькивщины" новенькие велосипеды.
Но главным символом вульгарного подкупа избирателей стала гречка. Эксперты этот "избирательный" продукт связывают с именем бывшего градоначальника Киева Леонида Черновецкого. "Раньше гречку раздавали хаотично, но именно люди Черновецкого возвели ее в систему, построили разумную, техническую модель охвата избирателей", — утверждает Юлия Тищенко, аналитик Украинского независимого центра политических исследований. Создатель Правэкс-банка в 2000-х годах входил в десятку богатейших людей Украины, поэтому имел возможность щедро вскармливать одну из своих многочисленных слабостей — жажду политической власти. Черновецкий трижды безуспешно баллотировался в Верховную Раду и даже участвовал в президентской гонке 2004 года, получив менее 1% голосов. Фортуна улыбнулась ему в 2006 году, когда Черновецкий, выиграв поединок у Виталия Кличко, набрал 31,8% голосов и стал мэром Киева.
Пожалуй, Черновецкий был первым, кто догадался "подкармливать" электорат не только в ходе избирательных кампаний, но и в "межсезонье". В продуктовые наборы, которые от его имени раздавали преимущественно пенсионерам, входила гречка. В то время практически все пенсионеры столицы регулярно снабжались такими продпайками. "Наш штаб находился в особняке на улице Лаврской на Печерске, — рассказывает Фокусу Андрей К., работавший в 2005 году в штабе Олеся Довгого, одного из хедлайнеров "молодой команды" Черновецкого. — Мы не занимались формированием этих продовольственных наборов, но из разговоров в офисе я понял, что кому-то удалось найти гречку по бросовой цене, поэтому ее закупили невероятно много".
Считается, что Леонид Черновецкий победил на выборах благодаря вот такому обмену гречки на голоса пенсионеров. Часть электората, которая легко ведется на подобные уловки, с тех пор называют "бабушками Черновецкого".

Цена избирателя

Скупка голосов — изобретение вовсе не циничных отечественных политтехнологов. Такие явления типичны для автократий или бедных стран с незрелой демократией. В стране с более-менее высоким уровнем благосостояния гражданину вряд ли придет в голову обменять свое избирательное право на ничтожный килограмм крупы. "На одной из международных конференций я слышала от коллег из Венесуэлы о массовом подкупе избирателей: во время предвыборной кампании Уго Чавес одаривал крестьян стиральными машинками и бензином для мотороллеров — это самый распространенный транспорт в стране, — рассказывает Юлия Тищенко. — В итоге граждане Венесуэлы получили президента, который довел страну до банкротства. Киевляне же в 2006 году получили недееспособного мэра, команда которого раздерибанила земли города". По данным, озвученным правоохранителями в 2011 году, Черновецкий и его команда раздали в частные руки рекордное количество муниципальных земельных участков — около 3 тыс. га общей стоимостью около $10 млрд по тогдашнему курсу. Такова цена беспринципности избирателей, меняющих голос на гречку.
История с избранием Черновецкого, и не только она, показывает, что подкуп — эффективная технология. Но что заставляет людей голосовать за такого кандидата? Ответ на этот вопрос находится в сфере иррационального. "Наверное, некоторые не интересующиеся политикой неидейные избиратели, получив подарок, считают себя в определенной мере связанными с этим кандидатом. Проголосовав за него, они будто бы отдают "долг", — предполагает Владимир Чемерис. — Даже если во всем округе такой логикой руководствуются 2–5% избирателей, этот показатель может серьезно повлиять на результат выборов".
Cогласно опросу, проведенному в 2018 году Киевским международным институтом социологии, 15,6% украинцев готовы обменять свой голос на "гречку". Причем респонденты отмечают, что их решение будет зависеть от суммы и обстоятельств "торга". Шесть лет назад, как свидетельствуют данные опроса фонда "Демократические инициативы", проведенного в 2012 году, таких людей было меньше — свой голос согласны были продать 10% украинцев. "Это только те, кто откровенно ответил социологам. А сколько еще респондентов не признались в своих намерениях? Реальная картина, к сожалению, значительно хуже", — уверена координатор общественной сети ОПОРА Ольга Айвазовская.
Причина такого положения дел, по мнению экспертов, не столько в бедности, сколько в дефиците доверия к политическим институтам и особенно к партиям. Люди разочарованы и не знают, за кого им голосовать. Юлия Тищенко уверена, что если бы украинцы четко понимали, что, проголосовав за кандидата X, они получат решение своих проблем, то не стали бы мелочиться и продавать свой голос за пару-тройку сотен гривен.
Решить проблему подкупа избирателей, по мнению многих политических экспертов, можно в случае отказа от мажоритарной системы выборов, перейдя на пропорциональную избирательную систему с открытыми списками. "В нашем случае мажоритарная составляющая крайне вредна — это окно для подкупа избирателей и удобный способ для олигархов влиять на политические решения в стране через своих депутатов в Верховной Раде, — говорит Тищенко. — К сожалению, политический класс не готов к изменению избирательного законодательства, поэтому, невзирая на протесты общественности, депутаты не проголосовали за "открытые списки". Выборы-2019 снова пройдут по законам, принятым в 2012 году в угоду команде Януковича".

Посадка "гречкосеев"

Появившаяся в 2014 году в Уголовном кодексе Украины статья за подкуп избирателей предусматривает от двух до пяти лет лишения свободы для организатора подкупа и до двух лет за решеткой или общественные работы на такой же срок для продавца голоса. Преду­смотрено наказание также за неденежный подкуп, то есть ответственность наступает за все разновидности электоральных подношений. "Закон дает возможность привлекать к уголовной ответственности не только за купленный голос, но даже за обещание взять за это деньги. То есть если вам предложат деньги и вы согласитесь их взять, в этом уже будут признаки уголовного правонарушения", — подчеркивает Ольга Айвазовская.
Для страны, в которой никогда ранее не сажали за фальсификации и подкуп на выборах, такие законодательные изменения прогрессивны. Так, эксперты ОПОРЫ проследили, что после местных выборов 2015 года и первых выборов в объединенные территориальные громады суды вынесли приговоры относительно 81 гражданина, уличенных в избирательных фальсификациях. 38 из них оштрафовали на сумму от 510 до 8,5 тыс. грн, остальные получили тюремные сроки от одного до пяти лет. Многие — условно.
Впервые рука украинской Фемиды дотянулась и до скромных "гречкосеев". Осенью 2015 года в Черновцах осудили трех студентов, покупавших голоса в студгородке в пользу кандидатов в депутаты горсовета. Тогда студенты отделались штрафами и исключением из университета. В конце же 2018-го в судебной практике появился прецедент — за подкуп избирателей жительницу Килийского района Одесской области приговорили к пяти годам лишения свободы.
Расследовать и доводить до суда такие дела непросто. Система скупки голосов выстроена по принципу сетевого маркетинга: каждое звено вербует свой круг доверенных лиц, те — следующий, и так далее, насколько у организаторов хватит ресурса. "Чтобы выйти на заказчиков такой сети, нужна качественная и высокоорганизованная работа правоохранительных органов. В частности, необходимы агенты, которые будут интегрированы в сеть и смогут собрать надлежащие доказательства для суда", — полагает Ольга Айвазовская.
Сегодня подкуп избирателя не является особо тяжким преступлением, поэтому проводить следственные действия на месте события нельзя, как нельзя и задерживать участников правонарушения. Таким образом, к ответственности привлекаются организаторы сетей самого низкого уровня. Еще не было случая, чтобы за фальсификации избирательной документации или подкуп избирателей наказали лицо или политическую силу, в интересах которой исполнители совершали эти уголовные преступления.
Две предвыборные гонки подряд, которые предстоит пережить стране в этом году, вряд ли пройдут без массового "гречкосейства". Но шанс отправить это явление на свалку истории все-таки есть — общими усилиями неподкупных граждан, беспристрастных наблюдателей, принципиальных сотрудников правоохранительных органов и нежелающих быть замешанными в фальсификациях политиков.

Олена Зварич («Фокус», 02.02.2019)

Юлія Тищенко, керівниця Програми підтримки демократичних процесів УНЦПД та координаторка Національної платформи "Діалог про мир та безпечну реінтеграцію", завітала в студію програми "Свобода вибору", щоб розповісти, як українці сприймають поняття "безпечна реінтеграція" та чи готові вони до її втілення.

"Упродовж 6 років, за соціологічними дослідженнями, прагнення миру та виконання умов для його досягнення є пріоритетом для українців. Це питання турбує суспільство більше, ніж вирішення економічних чи соціальних проблем. Українці хочуть знати, що буде далі та бути впевненими у своєму майбутньому. Безпечна реінтеграція - це одна з можливостей, яка сама по собі не вирішує конфлікт, але яка створює передумови вирішення конфлікту невоєнним шляхом, будуючи довіру," - говорить експертка.

Юлія Тищенко, експертка УНЦПД та координаторка Національної платформи "Діалог про мир та безпечну реінтеграцію",  на "Форумі єдності" в Маріуполі розповіла, що одним із способів подолання небезпечних ліній розлому в суспільстві може стати процес реінтеграції.  .

"Реінтеграція - це взаємний процес, під час якого змінюються всі. Наскільки наше суспільство сьогодні готове до таких речей? З огляду на те, що на тимчасово окупованих територіях Донбасу та в Криму Російська Федерація в плані гуманітарної політики - вона вже багато років здійснює процес такого неоколоніалізму. Особливо у Криму. Включення цих регіонів і людей саме в російські наративи. У нас повинна бути, що ми можемо з цим зробити, які міри довіри ми можемо запропонувати", - зауважила експертка.

Наскільки перспективними для втілення є передвиборчі програми політичних партій, які пройшли до Верховної Ради?

Поки Верховна Рада IX скликання звітує про перші 50 днів роботи, пропонуємо порівняти анонсовані в передвиборний період пропозиції з реальними справами. Експерти Українського незалежного центру політичних досліджень приєдналися до розробки методології оцінки перспективності програм політичних партій. Ми спільно з колегами з Центру політико-правових реформ, зі Школи політичної аналітики НАУКМА та з Фонду "Демократичних ініціатив" ім. Ілька Кучеріва провели аналіз планової дільності партій за кількома напрямками:

- Політико-правові реформи;
- Національна безпека, оборона та зовнішня політика;
- Гуманітарний розвиток.

Завантажити повний документ тут.

• 
  
  Запрошуємо взяти участь у панельній дискусії на тему “Припинення вогню та розведення військ на Донбасі: безпекові та гуманітарні аспекти”.
• Коли: четвер, 28 листопада 2019 р. з 09:30 до 13:00.
• Де: конференс-зала БЦ "Леонардо" (м. Київ вул. Б. Хмельницького 17/52)
  
  До участі запрошені:
  
  - Маурі Коскела, бригадний генерал, президент Асоціації миротворців Фінляндії;
  
  - Марк Етерінгтон, заступник Голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні;
  
  - Оксана Коляда, міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України;
  
  - Євгеній Марчук, четвертий Прем’єр-міністр України; представник України у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях у 2018 – 2019 рр.;
  
  - Олексій Ноздрачов, начальник Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України;
  
  - Валентин Бебик, координатор, гуманітарних проектів міжнародного благодійного фонду “Карітас України”;
  
  - Олег Саакян, координатор робочої групи та співзасновник Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію”;
  
  - Анна Окінчіц, голова місії організації “Людина в біді” в Україні;
  
  - Галина Петренко, директорка ГО “Детектор медіа” та інші.
  
  
  Детальну програму заходу можна переглянути за посиланням: http://bit.ly/2rbzTgI
  
  Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/GAnQuphbFgjjhiyP9
  
  
  

Національна платформа започаткована у лютому 2018-го року. Це дискусійний майданчик для обговорення питань врегулювання конфлікту на сході України і безпечної реінтеграції. Національна платформа передбачає посилення консенсусу та стійкості в Україні щодо попередження та вирішення конфліктів через розширення громадської участі у мирному процесі; надання пропозицій владі у виробленні відповідних політик, у тому числі щодо питань безпечної реінтеграції та національної єдності, а також забезпечення суспільної обізнаності у цих процесах. Ініціатива реалізується у партнерстві з Комітетом з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України IX скликання та за сприяння Європейського Союзу в рамках проєкту "Побудова стійкості до конфлікту шляхом діалогу".

У суботу, 02 листопада, експерти Українського незалежного центру політичних досліджень зустрілися зі студентами Української академії лідерства. Юнаки та дівчата із різних куточків України познайомилися з діяльністю аналітичного центру, поспілкувалися з виконавчою директоркою УНЦПД Світланою Конончук, з радником проєкту "Побудова стійкості до конфлікту шляхом діалогу" Русланом Халіковим, з експерткою з адвокації Ольгою Коваленко та з експерткою з комунікації Лілією Короп.

Українська академія лідерства – це 10-місячна освітня програма розвитку для випускників шкіл віком від 16 до 20 років. Навчання триває 6 днів на тиждень, а студенти проживають у кампусах Академії. Програма допомагає молоді знайти своє призначення, пізнати країну та світ, усвідомлено обрати майбутню професію та розкрити лідерські якості. В основі навчання — три елементи розвитку: фізичний, емоційний та інтелектуальний.

На зустрічі студенти цікавилися в експертів, як стати волонтерами проєктів, як зареєструвати громадську організацію, які виклики виникають у громадських активістів, як завоювати довіру представників міжнародних організацій. Отримавши порцію мотивації, молодь вирішила, що обов'язково допомагатиме експертам УНЦПД з реалізацією проєктів у своїх містах, працюватиме на демократичне майбутнє та розвиватиме некомерційний сектор України.

Ми раді, що демократичне майбутнє нашої держави в надійних руках!

30 жовтня у Маріуполі Донецької області пройде «Форум єдності». Мета форуму – налагодження діалогу між суспільством та владою для подолання викликів, що виникають у зв’язку з конфліктом та його наслідками.

Форум відкриє президент України Володимир Зеленський.

На заході, який триватиме протягом дня, представники влади та громадськості України обговорюватимуть спільні дії у сфері гуманітарної політики для збереження зв’язків з громадянами, які проживають на ТОТ, принципи перехідного правосуддя, які мають бути застосовані після завершення конфлікту і повернення окупованих територій.

У форумі також братимуть участь міжнародні експерти.

За підсумками заходу учасники планують виробити Дорожню карту змін для реалізації стратегії у загаданих сферах.

Захід відбудеться за адресою: ЦНАП Маріуполь, вул. Українського Козацтва, 51

Аби зареєструватися на форум, заповніть форму.

Детальна програма Форуму єдності

09:30 Реєстрація учасників форуму, вітальна кава.

10:00 Державні сервіси, доступні для людини: презентація сучасного ЦНАПу.

10:30-11:00 Відкриття форуму. Виступ Президента України Володимира Зеленського.

11:00-11:30 Дороги для українців. Як інфраструктура України єднає громадян.

Спікер:

• Владислав Криклій – Міністр інфраструктури України

11:30-12:30 Від безкінечного майбутнього до планів на завтра. Гуманітарна політика України для збереження зв’язків з громадянами, які проживають на ТОТ.

Спікери:

• Ганна Новосад – Міністерка освіти та науки України
• Оксана Коляда – Міністерка у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України
• Наталія Науменко – Перша заступниця Голови Державної міграційної служби України
• Анатолій Максимчук – Перший заступник Міністра культури, молоді та спорту України
• Валерія Коломієць – Заступниця Міністра юстиції України
• Антон Кориневич – Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим

Питання та відповіді по секції

12:30-13:30 Ментальне завтра. Якою може бути національна модель перехідного правосуддя? Основні принципи постконфліктного врегулювання.

Спікери:

• ТВD – кейс Ірландії, конфліктна трансформація
• Олена Луньова – Центр прав людини “ZMINA”
• Олександр Павліченко – Українська Гельсінська спілка з прав людини
• Весна Шкаре-Ожболт– політичний координатор мирної реінтеграції територій Республіки Хорватія у 90-х роках (TBC)
• Матільда Богнер – голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні

Питання та відповіді по секції

13:30-14:30 Обід

14:30-15:15 Інформаційна стратегія для України

Спікер:

• Володимир Бородянський – Міністр культури, молоді та спорту України

Питання та відповіді по секції

15:15-16:00 Розмова з українцями або не/політичний вимір єдності в Україні (на основі досліджень SCORE)

Спікер:

• Оксана Лемішка – Керівник програм Центру сталого миру та демократичного розвитку в Україні (SeeD)

Питання та відповіді по секції

16:00-16:30 Кава-пауза

16:30-18:00 Публічна лабораторія у пошуку спільних рішень: що об’єднує Україну?

Спікери:

• Сергій Сівохо – радник секретаря РНБО по реінтеграції та відновленню Донбасу
• Ольга Айвазовська – Голова правління Громадянської мережі “Опора”
• Армен Варданян – призер Олімпійських ігор, греко-римська боротьба
• Слава Медведенко – чемпіон NBA
• Олексій Мацука – журналіст, Голова правління Донецького інституту інформації
• Віктор Андрусів – виконавчий директор Українського інституту майбутнього (UIF)
• Таміла Ташева – голова ГО “КримSOS”
• Юлія Кішенко – Голова правління БФ “Восток-SOS”
• Влад Троїцький – режисер, засновник театру “Дах”
• Юлія Тищенко – експерт Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію”, керівник Програми підтримки демократичних процесів УНЦПД.
• Олесь Доній – директор Центру дослідження політичних цінностей
• Ольга Юркова – журналістка та співзасновниця незалежної української організації StopFake.org

18:00-18:30 Дорожня карта змін. Закриття форуму

18:30-21:00 Нетворкінг івент

Паралельна сесія для організацій, які реалізують проекти спрямовані на подолання негативних наслідків конфлікту та налагодження діалогу

16 жовтня відбулася презентація звіту "Індекс сталості організації громадянського суспільства".

На заході експерти УНЦПД Марія Гелетій та Максим Лациба спільно з колегами Олександром Равчевим, членом правління ГО "Піранья" та з Володимиром Шейгусом, виконавчим директором Ініціативного центру сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання», представили регіональний та всеукраїнський аналізи розвитку громадянського суспільсва в 2018 році.

Керівник проєкту «Індекс стабільності організацій громадянського суспільства» Марія Гелетій зазначила: "Дослідження Індексу сталості громадянського суспільства проводиться щорічно у всьому світі. Україна має найкращу сталість серед країн Євразії […]. У нашому регіоні найкраща сталість громадянського суспільства в Естонії, найгірша – в Азербайджані та Білорусі».

За результатами Індексу стабільності громадянського суспільства-2018, ситуація для громадянського суспільства в Україні погіршилася на 0.1 пункта і становить 3.3 порівняно з 3.2 у минулому році. В опитуванні для оцінки ситуації за 2018 рік взяли участь 13 експертів. «Погіршення відбулося через значне погіршення у двох блоках: правове середовище та адвокація», – розповів Олександр Равчев, член правління ГО «Піранья», на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Показник для правового середовища погіршився з 3.5 у 2017 році до 3.6 у 2018 році. Основні причини погіршення – напади на активістів, на той час діюче електронне декларування для антикорупційних активістів та кампанії з дискредитації громадських активістів, розповів Максим Лациба, експерт з адвокації. Також вплинуло намагання з боку президента Петра Порошенка і парламенту запровадити додаткове звітування для всіх громадських організацій з обтяжливими процедурами. Відзначалося, що у 2018 спостерігався тиск з боку СБУ на благодійні організації, які надавали гуманітарну допомогу людям на окупованих територіях, часто в рамках міжнародних проектів. У підсумку жодна зі справ не потрапила до суду.

Внаслідок різного трактування законодавства, в окремих областях у громадських організацій були проблеми зі здійсненням соціально-підприємницької діяльності.

На 0.2 пункта покращилася ситуація в частині державного фінансування громадських організацій: спростили процедуру участі у конкурсі проектів для неурядових проектів, ухвалили нову постанову про конкурс проектів для громадських організацій ветеранів. Громадські організації спортивного напрямку отримали додаткові податкові пільги: бізнес може пожертвувати на їхню користь 8% зі свого фінансового результату.

Показник з адвокації ГО (здатність впливати на процеси) у 2018 році погіршився на 0.1 пункта, до 2.2. «Організації громадянського суспільства залишалися головним рушієм реформ, частина кампаній завершилися успіхом. Ухвалений закон про судоустрій, багато зроблено для Виборчого кодексу. Запровадили закупівлю ліків через міжнародні організації. Але багато проектів законів так і не були ухвалені – як, наприклад, про паски безпеки, поводження з тваринами, зменшення оподаткування благодійної діяльності, спрощення реєстрації громадських організацій», – зазначив Максим Лациба.

На місцях громадські організації успішно просували запровадження громадського бюджету (бюджету участі) та інструментів місцевої демократії, особливо на рівні об’єднаних територіальних громад. «Тут експерти фіксували значне пожвавлення, зазначаючи, що адвокація децентралізувалася разом із владою», – каже Максим Лациба.

Але, попри позитивні тенденції, досі залишається суттєва різниця між досягненнями громадських організацій у великих містах та ГО на місцевому рівні.

Організаційна спроможність громадянського суспільства у 2018 році утрималася на рівні 3.2. Публічний імідж громадянського суспільства – на рівні 3.3.

Порівняно з попередніми роками, громадські організації більше дбають про посилення своєї інституційної спроможності, прагнуть до ефективнішого управління, комунікації з цільовими аудиторіями, розуміючи, що це дозволить їм стати впливовішими та залучити підтримку, розповів Володимир Шейгус, виконавчий директор Ініціативного центру сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання». Залишається викликом нестача якісних професійних кадрів. «Деякі організації, які підтримують розвиток громадських організацій, продовжують надавати інституційну підтримку. Це дуже важливо, тому що якщо у секторі будуть сильні гравці – вони можуть ставати зразком для інших та гуртувати навколо себе однодумців, надаючи їм підтримку», – зазначив експерт.

На 2018 рік в Україні налічувалося понад 84 600 громадських організацій, 1400 громадських спілок, 18 тисяч благодійних організацій.

Завантажити регіональний звіт за 2018 рік англійською мовою можна тут.

Завантажити всеукраїнський звіт за 2018 рік українською мовою можна тут.

Про належну комунікацію з суспільством: в Укрінформі відбулося засідання проєкту Національна платформа "Діалог про мир та безпечну реінтеграцію".

Учасниками круглого столу стали: Антон Кориневич - постійний представник президента України в АР Крим;  Дмитро Лубінець - народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин; Максим Ткаченко - народний депутат України; Руслан Горбенко - народний депутат України; Ярослав Юрчишин - народний депутат України; Олег Мартиненко - керівник аналітичного напрямку Української Гельсінської спілки з прав людини; Юлія Тищенко - координаторка робочої групи та співзасновниця Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію»; Володимир Лупацій - координатор робочої групи та співзасновник Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію»; Олег Саакян - координатор робочої групи та співзасновник Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію»; Андрій Куликов - журналіст, модератор; Олександр Мартиненко - генеральний директор інформагентства «Інтерфакс-Україна»; Олександра Дворецька - координаторка Офісу з розробки гуманітарної політики України.

Учасники круглого столу обговорили цілі та архітектуру діалогу про шляхи врегулювання конфлікту на Донбасі, можливі ризики та небезпеки, що можуть чекати Україну в переговорному процесі. Також учасники відзначили, що ані вибори в ОРДЛО, ані розведення військ не є самоціллю, адже ці та інші принципові моменти мають бути частиною цілісної “дорожньої карти”.

На думку експертки УНЦПД та співзасновниці Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію” Tyshchenko Yulia: міри довіри” є підставою для порозуміння, без чого неможливо рухатися далі. А інтеграція жителів ОРДЛО через освіту, надання медичних послуг та доступ до низки державних сервісів не викликає несприйняття у переважної більшості українців.

Подивитися трансляцію обговорення можна тут.

Довідково: Національна платформа започаткована у лютому 2018-го року. Це дискусійний майданчик для обговорення питань врегулювання конфлікту на сході України і безпечної реінтеграції. Ініціатива реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу у межах проєкту «Побудова стійкості до конфлікту шляхом діалогу». Національна платформа передбачає посилення консенсусу та стійкості в Україні щодо попередження та вирішення конфліктів через розширення громадської участі у мирному процесі; надання пропозицій владі у виробленні відповідних політик, у тому числі щодо питань безпечної реінтеграції та національної єдності, а також забезпечення суспільної обізнаності у цих процесах.

Раді поділитися хорошими новинами!

Наступні 5 років експерти УНЦПД впроваджуватимуть ініціативу з підтримки громадського суспільства від USAID.

Разом з колегами з Isar Ednannia та Центру демократії та верховенства права Cedem ми покращуватимемо середовище діяльності громадянського суспільства та зміцнюватимемо інституційні спроможності ОГС.

27-28 вересня табір для молоді " Качаємо права" зібрав учасників та учасниць із різних куточків України, щоб навчити адвокації, показати, як взаємодіяти з політиками та де шукати прибічників.

Табір став першим етапом проєкту "Парламентські вибори крізь призму прав людини", що реалізує Український незалежний центр політичних досліджень за підтримки програми MATRA Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів.

За час у таборі учасниці та учасники отримати важливу базу про права людини, про взаємодію з політичними партіями та адвокацію, прописали та презентували свої адвокатські кампанії, познайомилися та подискутували із представниками влади. А ще круто провели час та подружилися. А це вам зовсім не жарти!

Команда Українського незалежного центру політичних досліджень запрошує вас взяти участь у круглому столі «Місце України на шляху до європейського законодавства для громадянського суспільства», який відбудеться 10 жовтня 2019 року у Києві.

На зустрічі обговоримо проблеми правового середовища, які стримують розвиток громадянського суспільства в Україні, а також - визначені головні пріоритети об'єднання зусиль Уряду і організацій громадянського суспільства задля покращення середовища його розвитку. Експерти презентують результати моніторингу відповідності до кращих європейських практик українського законодавства у сфері громадянського суспільства - Звіт України 2017-2018 «Барометр ОГС: оцінка середовища для громадянського суспільства у країнах Східного партнерства».

Круглий стіл і дослідження проводиться спільно з Європейським центром некомерційного права (ECNL) за підтримки Європейського Союзу.


Захід відбудеться 10 жовтня 2019 року.
Місце проведення: Готель «Київ»: Кришталева зала, 2 поверх. Початок реєстрації о 9:30, завершення заходу о 12.30.

Просимо підтвердити участь до понеділка, 7 жовтня 2019 року. Для цього, будь ласка, заповніть коротку анкету-підтвердження

Із запитаннями звертайтеся на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..">

ВАКАНСІЯ КООРДИНАТОРА ПРОЄКТУ З ПИТАНЬ ЗАКОНОДАВСТВА ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЙ

ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

КІНЦЕВИЙ ТЕРМІН ПОДАННЯ ПРОПОЗИЦІЙ: 11 ЛИСТОПАДА 2019 РОКУ, 9.00

Український незалежний центр політичних досліджень оголошує конкурс на заповнення вакансії
Координатора проєкту із питань законодавства для діяльності організацій громадянського
суспільства.

Проєкт «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України» опікується
покращенням організаційного розвитку і правових умов діяльності організацій громадянського
суспільства і здійснюється консорціумом організацій за підтримки USAID.

Основні обов’язки на посаді:
1) організація роботи групи експертів для виконання імплементаційного плану проекту;
2) організація моніторингу і аналізу законодавства (законопроектів) у сфері діяльності організацій
громадянського суспільства (далі ОГС);
3) підготовка пропозицій по покращенню законодавства щодо реєстрації ОГС, процедур
державного фінансування ОГС, оподаткування благодійництва і ОГС, волонтерської діяльності,
тощо;
4) планування і здійснення адвокасі-кампаній по просуванню кращого законодавства для ОГС;
4) участь у роботі урядових робочих груп або консультативних органів;
5) проведення адвокаційних публічних заходів (конференцій, круглих столів, нарад експертів,
тощо);
6) організація співпраці з іншими ОГС щодо покращення законодавства.

Вимоги до кандидата:
Вища освіта;

Знання англійською мови;

Досвід адвокаційної діяльності;
Досвід організації роботи працівників;

Досвід моніторингової та аналітичної роботи.
Досвід громадської діяльності.

Умови роботи:
Пн-Пт робочі дні
Розмір оплати праці визначається за результатами співбесіди

Для участі в конкурсі до 9 години 11 листопада 2019 р. (включно) просимо подати:
1. Резюме;
2. Мотиваційний лист, в якому описати свій досвід роботи, компетенції та бажаний розмір оплати
праці.

Зацікавлених осіб просимо надіслати резюме та мотиваційний лист (українською мовою) на адресу
електронної пошти  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. з копією на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. (з позначенням у
темі листа «Вакансія: Координатор проекту ОГС»).

Кандидати, відібрані для проходження співбесіди, будуть повідомлені електронним листом,
упродовж трьох днів після завершення терміну подачі документів.

Інформація про організацію:
Український незалежний центр політичних досліджень – неурядова організація, діяльність якої
зосереджена довкола розробки рішень у сфері підтримки демократичного управління в Україні.

Основні сфери діяльності:
- підтримка громадянського суспільства;
- розвиток суспільного діалогу, суспільна консолідація, безпечна реінтеграція; гарантування прав
національних меншин, корінних народів та утвердження політики недискримінації
- розвиток інструментів для якісної представницької, учасницької та прямої демократії на
національному і місцевому рівнях;
- промоція європейської та євроатлантичної інтеграції.

Проєкт «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується за
підтримки Агентства міжнародного розвитку США (USAID), спрямований на організаційний розвиток
ОГС і створення сприятливого правового середовища для розвитку громадянського суспільства.
Дата розміщення інформації про вакансію – 31 жовтня 2019 року.

УНЦПД ШУКАЄ АДМІНІСТРАТИВНОГО МЕНЕДЖЕРА

Кінцевий термін подання резюме – 21 жовтня 2019 року, 9.00.

Посадові обов'язки:
Офіс. Діловодство організації (робота з кореспонденцією та телефонними дзвінками, копіювання,
сканування документації, підготовка проектів документів; підготовка релізів зустрічей); замовлення
товарів для офісу, організація робочих зустрічей офісу
Закупівлі. Прийом заявок на закупівлі від співробітників і ведення відповідної документації; розробка
документації, організація конкурсів цінових пропозицій/тендерів для здійснення закупівель, підготовка
звітів про закупівлі, ведення бази даних та комунікація із контрагентами; участь у поліпшенні процедур
закупівель.
Кадри. Організація конкурсних процедур із підбору кадрів; ведення бази даних у сфері управління
людськими ресурсами; організація процесу оцінки роботи; участь у поліпшенні процедур у сфері
управління людськими ресурсами організації.

Підпорядкування: керівнику організації

Вимоги до кандидата/кандидатки:
- вища освіта у сфері права/економіки, або досвід роботи в сфері адміністрування зазначеної в посадових
обов’язках діяльності організації
- знання особливостей трудового законодавства України
- досвід роботи в сфері закупівель (вітається)
- відповідальність та скрупульозність
- високий рівень організованості та уважність до деталей
- гарні комунікаційні навички
- організаційні навички
- вільне володіння українською мовою
- навички роботи з комп’ютером, робота в середовищі Windows, Internet, MS Office, Google-docs)

Умови роботи:
Контракт на 1 (один) рік з можливістю продовження;
Випробувальний термін – у відповідності до трудового законодавства України;

Повний робочий день;

Окреме робоче місце з ПК;

Офіс в центральній частині м. Києва;
Розмір оплати праці визначається за результатами співбесіди.

Для участі в конкурсі до 21 жовтня 2019 р. (включно) просимо подати:
1. Резюме. У Резюме прохання зазначити і дані контактних осіб з попередніх місць роботи, які можуть надати
рекомендацію.
2. Мотиваційний лист, в якому описати свій трудовий стаж, компетенції та бажаний розмір оплати праці.
Документи, подані без Мотиваційного листа, до участі в конкурсі не допускаються.
3. Інші документи, які, на Вашу думку, можуть бути корисними під час оцінки.
Документи просимо направляти на адресу - Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. з копією на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. . У темі листа
обов’язково вказати «Вакансія адміністративний менеджер».
Кандидати, відібрані для проходження співбесіди, будуть повідомлені електронним листом, упродовж трьох днів
після завершення терміну подачі документів.

УНЦПД ШУКАЄ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖЕРА

Кінцевий термін подання резюме – 21 жовтня 2019 року, 9.00.

Основні обов’язки на посаді:
- Фінансове планування всіх типів;
- Фінансовий та управлінський облік;
- Фінансовий контроль всіх видів;
- Фінансова звітність всіх видів (загального користування, управлінська, в рамках грантових угод,
податкова тощо);
- Фінансовий аналіз діяльності Організації та формування на його основі рекомендацій керівництву
щодо оптимізації діяльності Організації;
- Забезпечення своєчасного надходження коштів у відповідності до сформованих бюджетів та
укладених угод;
- Впровадження політик та процедур фінансового управління, контроль їх дотримання усіма
співробітниками Організації; участь у поліпшенні процедур фінансового управління;
- Підготовка бюджетів проектних пропозицій;
- Підготовка Організації до аудиту.

Підпорядкування: керівнику Організації

Вимоги до кандидата:

- Вища освіта у сфері фінансового управління/економічна;
- Стаж роботи у сфері фінансового управління – від 1 року;
- Володіння методами планування, бюджетування й організації фінансової діяльності;
- Знання стандартів та практики бухгалтерського обліку та фінансової звітності, володіння
навичками організації та автоматизації бізнес-процесів обліку;
- Впевнене володіння ПК, пакетом програм Microsoft Office та ПЗ 1С:Підприємство;
- Знання аспектів податкового законодавства, що стосуються діяльності неприбуткових організацій;
- Розуміння та володіння практичними навичками щодо принципів здійснення витрат в
проектному менеджменті;
- Розуміння та володіння практичними навичками впровадження систем внутрішнього контролю та
економічної безпеки;
- Володіння навичками ведення переговорів, підготовки презентацій та звітів;
- Вільне володіння українською мовою;
- Знання фінансової термінології англійською мовою;
- Вміння працювати в команді.

Умови роботи:

Контракт на 1 (один) рік з можливістю продовження.
Випробувальний термін – у відповідності до трудового законодавства України.

Повний робочий день
Окреме робоче місце з ПК
Офіс в центральній частині м. Києва
Розмір оплати праці визначається за результатами співбесіди.

Для участі в конкурсі до 21 жовтня 2019 р. (включно) просимо подати:
1. Резюме. В Резюме прохання зазначити и дані контактних осіб з попередніх місць роботи, які
можуть надати рекомендацію.
2. Мотиваційний лист, в якому описати свій трудовий стаж, компетенції та бажаний розмір оплати
праці. Документи, подані без Мотиваційного листа, до участі в конкурсі не допускаються.
3. Інші документи, які, на Вашу думку, можуть бути корисними під час оцінки.
Документи просимо направляти на адресу - Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. з копією на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. . В
темі листа обов’язково вказати «Вакансія фінансовий менеджер».
Кандидати, відібрані для проходження співбесіди, будуть повідомлені електронним листом,
упродовж трьох днів після завершення терміну подачі документів.

Український незалежний центр політичних досліджень оголошує тендер на постачальника послуги підтримки комп’ютерної, офісної техніки та мережі організації.

Очікувана тривалість надання послуги – до 29.11.2020 р. включно з можливістю подовження договору.  

Український незалежний центр політичних досліджень оголошує тендер на виготовлення відеороликів, присвячених темам адвокації, антидискримінаційної політики в Україні, рівності та правам молоді.

Терміни виготовлення відеоматеріалів: листопад-грудень 2019 року.